Анотації дипломних робіт

Анотація

на магістерську роботу

на тему: «ПСИХОКОРЕКЦІЯ ПРОЯВІВ ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ»

Магістерська робота  присвячена вивчення проявів тривожності молодшого шкільного віку та її психокорекції.

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 93 джерела. Робота містить 99 сторінок.

Актуальність дослідження. Основною провідною діяльністю молодшого школяра, його першим і найважливішим обов’язком стає навчання – набування нових знань, умінь і навичок, нагромадження систематичних відомостей про навколишній світ, природу та суспільство. Останнім часом збільшилося число тривожних дітей молодшого шкільного віку, які відрізняються підвищеним занепокоєнням, непевністю, емоційною нестійкістю.

Тривожність має яскраво виражену вікову специфіку, що виявляються в її джерелах, змісті, формах прояву компенсації й захисту. Тому знання причин виникнення підвищеної тривожності, приведе до створення й своєчасного проведення корекційно-розвиваючої роботи, сприяючи зниженню тривожності й формуванню адекватного поводження в дітей молодшого шкільного віку.

Метою магістерської роботи  виходячи з актуальності проблеми є: вивчення психологічних особливостей проявів тривожності в молодших школярів та ефективних шляхів психокорекції її проявів.

Об’єктом дослідження є прояви тривожності в молодших школярів.

Предмет дослідження – діагностика та корекція психологічних особливостей  проявів тривожності в молодших школярів.

Методи дослідження: для розв’язання поставленого завдання, досягнення мети застосовувались такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, їх систематизування та узагальнення, збір та обробка емпіричних даних (спостереження, анкетування, усне опитування, бесіди, тренінги).

Висновки: теоретичний аналіз наукової літератури свідчить, що молодший шкільний вік є один з важливих етапів в житті дитини.    Тривожність розглядається, як реакція на соціальні впливи при певних індивідуальних психофізіологічних особливостях, а також, як така, що може виникати при різних психосоматичних захворюваннях.

Психокорекційна робота відповідно до принципів: єдності психодіагностики і психокорекції; врахування вікових та індивідуальних особливостей дитини; комплексності методів психологічного впливу; залучення соціального оточення до участі в корекційній про­грамі сприяє зниженню рівня тривожності в дітей молодшого шкільного віку.

Ключові слова: тривожність, молодший школяр, психокорекція, психодіагностика.

Анотація

на магістерську роботу

на тему: «ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ТІЛЕСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ
ТЕРАПІЇ У РОБОТІ З КЛІЄНТАМИ»

Магістерська робота присвячена вивченню особливостей тілесно-орієнтованої терапії у роботі з клієнтами. Обґрунтовані теоретичні аспекти дослідження основ тілесно-орієнтованої терапії. Опрацьована історія виникнення терапії , її поняття та процедура проведення.

Узагальнено основні методи тілесно-орієнтованої терапії. Охарактеризовані основні види тілесно-орієнтованої терапії.

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 31 джерела. Робота містить 90 сторінок.

Актуальність дослідження: тілесно-орієнтована терапія – це група методів психотерапії, що орієнтовані на вивчення тіла, усвідомлення клієнтом фізичних/тілесних відчуттів, дослідження того, як потреби, бажання і відчуття проявляють себе в різних тілесних станах. Цікавість до цієї теми постійно росте серед психологів і терапевтів не тільки в цілому світі, а і в нашій країні окремо. Цікаво те, що методи тілесно-орієнтованої терапії працюють з психікою людини саме через тіло.

Мета роботи: дослідження впливу тілесно-орієнтованої терапії на психологічне здоров’я людини.

Об’єкт дослідження: авторська програма з проведення занять хатха-йоги в системі коректного підходу до хребта

Предмет дослідження: вплив тілесно-орієнтованої терапії на покращення психологічного і фізичного здоров’я людини через практики йоги.

Методи дослідження: в роботі застосовувався метод опитування практикуючих в формі анкетування.

        Висновки: сучасний світ тілесної психотерапії пропонує широку різноманітність методів, здатних допомогти людям в надбанні справжнього фізичного і психологічного здоров’я.

Медитація суттєво вплинула на відношення учасників процесу з родичами і зовнішнім світом. Майже всі відмітили підвищення рівня витривалості і самодисципліни. Підвищився рівень впевненості в собі і загальної гармонії з собою і світом.

          Ключові слова: медитація, тілесно-орієнтована терапія, хатха-йога, йога, психоемоційний стан.

Анотація

на магістерську роботу

на тему: «РОЛЬ ГРИ У ПСИХІЧНОМУ РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКІВ:

 ОСНОВНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ НА ДИТИНУ»

 

Магістерська робота присвячена вивченню ролі гри у розвитку психічного стану, основні аспекти впливу гри на дитину.

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 109 джерела. Робота містить 130 сторінок.

Актуальність теми дослідження зумовлена аналізуванням  наукової літератури з визначення гри  як провідна діяльність дитини дошкільного віку.

Крім практично-прикладної проблеми, актуальною є проблема розробки адекватних практичних підходів дослідження особливостей ігрової діяльності, розробки нових та модифікацію існуючих методів дослідження їх змісту серед дітей в умовах розвитку особистості.

Мета дослідження полягає у розкритті психологічної сутності гри як провідного виду діяльності дошкільників та визначенні її впливу на психічний розвиток дитини.

Об’єкт дослідження: ігрова діяльність дітей дошкільного віку у розвитку когнітивної сфери.

Предмет дослідження: особливості ігрової діяльності у розвитку особистості (когнітивний сфери) дітей дошкільного віку.

Методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення результатів наукових досліджень літературних джерел); емпіричні методики (спостереження, бесіда, та психодіагностичні методики):

Висновки: у психічному розвитку дитини грі належить особливо важлива роль. Вона формує її здатність до довільної діяльності й поведінки, символічних замін, саморегуляції, тренує пам’ять, розвиває сприймання, мислення, фантазію, здатність до спілкування, волю.

Гра – провідна діяльність дитинства. Найважливіша ознака дитячої гри цілковита захопленість, дитина повністю поринає у гру. Трапляється, що вона забуває про все – їжу, сон, оточуючих, реальне життя. У такі хвилини дитина живе в іншому світі. Крім цього, подібна захопленість доповнюється емоційною насолодою.

Ключові слова:   гра, дошкільнята, роль, сюжет, соціалізація, рольові ігри, сюжетно-рольова гра.

Анотація

на магістерську роботу

на тему: «ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА»

Магістерська робота  присвячена вивченню проявів емоційного вигоряння працівників соціальної сфери.

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 99 джерела. Робота містить 127 сторінок.

          Актуальність дослідження. Синдром «емоційного вигорання» розвивається на фоні хронічного стресу і призводить до виснаження емоційно – енергетичних та особистісних ресурсів працівника.

Професійне емоційне вигорання виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» чи «звільнення» від них. Небезпека вигорання полягає в тому, що це не короткочасний епізод, а довготривалий процес «згоряння вщент».

Саме тому обрана проблематика дослідження є  актуальною на даний момент. Адже професійна діяльність працівників соціальної сфери часто пов’язана з високим емоційним напруженням у зв’язку з необхідністю виконання величезного об’єму повторюваної з місяця в місяць різноманітної роботи, вкладання у встановленні строки, щоденного вирішення організаційних питань та тісного контакту з колегами і отримувачами різного роду допомог та послуг.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та практично дослідити феномен емоційного вигорання та його психологічний вплив на працівників соціальної сфери.

Об’єкт дослідження: процес формування синдрому «емоційного вигорання» у працівників соціальної сфери.

Предмет дослідження: психологічний вплив емоційного вигорання на особистість працівника соціальної сфери.

Методи та методики дослідження:  теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення результатів наукових джерел), емпіричні методи (спостереження, анкетування та психодіагностичні методики).

Висновки: емоційне вигорання – складне явище і доскональне його вивчення залежить від методів дослідження, що застосовуються. Запобігання ж та подолання вигорання і зняття емоційної напруги залежить від правильно організованої та проведеної психокорекційної програми.

Ключові слова: вигоряння, емоційне вигоряння, соціальна сфера, працівник, психокорекцій на робота.

 

Анотація

на магістерську роботу

на тему: «ОСОБЛИВОСТІ АГРЕСИВНОСТІ ПІДЛІТКІВ З ПРОЯВАМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ»

Магістерська робота  присвячена вивченню проявів девіантної поведінки у підлітків з високим розвитком агресивності.

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 72 джерела. Робота містить 107 сторінок.

          Актуальність дослідження. На тлі девальвації загальнолюдських цінностей у суспільстві посилюються прояви поведінкової девіації неповнолітніх, а саме: втечі з дому, алкоголізація, наркоманія, суїцидна, агресивна, деліквентна та кримінальна поведінка тощо. Проблемна ситуація полягає в тому, що більшість деструктивних форм девіантної поведінки підлітків носить латентний характер, а це, безумовно, ускладнює процес дослідження.

Значущість і недостатня розробленість зазначених аспектів цієї проблеми зумовили актуальність теми дослідження «Особливості агресивності підлітків з проявами девіантної поведінки».

Мета дослідження полягає у теоретичному аналізі й емпіричному вивченні проявів агресивності у підлітків з девіантною поведінкою.

Об’єкт дослідження: психологія девіантної поведінки.

Предмет дослідження: агресивність у підлітків з проявами девіантної поведінки.

Методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань використовувався комплекс методів: теоретичні – аналіз, систематизація й узагальнення психологічних даних з проблеми дослідження; емпіричні – спостереження, анкетування, бесіда, методи вивчення соціальної ситуації розвитку; опитувальник СМДО, тест Басса-Даркі, проективна методика ТАТ.

            Висновки: девіантна поведінка – система вчинків особистості, що виходять за загальноприйняте уявлення про нормативну поведінку у певній сфері суспільних відносин; вона є наслідком викривленого процесу соціалізації і перебудови ієрархії мотивів у напрямі її спрощення та, з часом, домінування одного з них. Індивідуально-психологічною детермінантою, що робить підлітка підвищено вразливим для шкідливих зовнішніх впливів є агресивність.

Головним завданням було прищеплення нових форм поведінки, які сприяли б реабілітації та збереженню психічного здоров’я, прищепленню навичок саногенної поведінки і у кінцевій меті – поверненню підлітка в суспільство.

        Ключові слова: девіантна поведінка, агресивність,  деструктивна форма, деліквентна  поведінка

 

Анотація

на магістерську роботу

на тему: «ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ ПІДЛІТКІВ»

Магістерська робота  присвячена вивченню психологічних основ розвитку креативності у підлітковому віці.

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 60 джерел. Робота містить 93 сторінки.

    Актуальність дослідження. У сучасному світі ключового значення набувають здібності особистості, пов’язані з можливістю продуктивно діяти в умовах новизни та неоднозначності через брак інформації, за відсутності заздалегідь відомих способів дій, які гарантовано ведуть до позитивного результату. Саме креативність як феномен, у першу чергу, пов’язаний із творчими здібностями індивіда, стає необхідною ланкою у набутті особистісної та професійної ефективності.

Мета дослідженнятеоретично обґрунтувати та емпірично вивчити психологічні фактори розвитку креативності підлітків.

Об’єкт дослідження особистісна сфера підлітків.

Предмет дослідження – креативність підлітків.

Методи дослідження: у відповідності з визначеними завданнями в дипломній роботі застосовано теоретичний аналіз наукової інформації, емпіричні методи (спостереження, анкетування), а також опитувальник креативності С. Рензуллі, тест дивергентного мислення Ф. Вільямса, методику невербальної креативності Е. Торренса, методику «Незакінчені речення», експрес-опитувальник позаурочного відвідування учнями творчих гуртків, за допомогою яких було зібрано дані для аналізу результатів дослідження і зроблено відповідні висновки.

            Висновки: Креативність у сучасній психології розглядається як складне, неоднорідне явище, про що свідчать різноманітні теоретичні та експериментальні напрямки її дослідження, неоднакові підходи навіть до тлумачення самого поняття. Дослідниками створено велику детальну картину феноменології креативності. Незважаючи на розбіжності у поглядах авторів на проблему креативності, майже всі вони пов’язують цей феномен, по-перше, зі здатністю людини продуктивно діяти в ситуаціях новизни та невизначеності (при дефіциті інформації та відсутності чітких алгоритмів дій, які гарантовано ведуть до позитивного результату), а по-друге – з можливістю створювати нові та оригінальні ідеї.

            Ключові слова: креативність, феномен, творчість, творче мислення.

 

Анотація

на магістерську роботу

на тему: «ПОДОЛАННЯ ПРОЯВІВ ТРИВОЖНОСТІ В УЧНІВ 5-Х КЛАСІВ ЗАСОБАМИ АРТ-ТЕРАПІЇ»

Магістерська робота  присвячена вивченню психологічних основ подолання проявів тривожності в учнів 5-х класів, використовуючи засоби арт-терапії.

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 99 джерел. Робота містить 99 сторінок.

    Актуальність дослідження. Психологічні та психофізіологічні дослідження свідчать, що на початку навчання у п’ятому  класі всі системи організму школяра можуть бурхливо реагувати у відповідь на комплекс нових впливів і змінених умов, у цей час можливе загострення хронічних соматичних хвороб, прояви функціональних відхилень. Часто відзначають зростання тривожності, емоційної нестійкості, невпевненості у собі, поведінкові розлади – дратівливість, агресивність, надмірна розкутість, неорганізованість, «протестна» поведінка.

Актуальність теми окреслює нові перспективи вивчення проблеми адаптації молодших підлітків при переході до середньої школи й розробки форм й методів корекційної роботи з елементами арт-терапії щодо профілактики та подолання проявів тривожності у п’ятикласників.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та перевірці ефективності впровадження корекційної програми з елементами арт-терапії щодо зменшення або подоланні проявів тривожності в учнів 5-х класів під час адаптаційного періоду при переході до середньої школи.

Об’єкт дослідження – прояв тривожності у дітей молодшого підліткового віку.

Предмет дослідження – арт-терапевтичні методи як інструмент зниження тривожності у молодших підлітків.

Методи та методики дослідження: теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, систематизація і теоретичне моделювання); емпіричні методи (бесіда, спостереження, анкетування, психодіагностичні методики); статистичні методи (кореляційний аналізи, знаходження середніх величин).

 Висновки: виникнення тривожності – результат недостатньої адаптивності психофізіологічних механізмів, що виявляється в посиленні рівня активації нервової системи і як наслідок цього, неадекватних поведінкових реакцій.

Арт-терапія допомагає людині віднайти гармонію із собою, своїми емоціями, поведінкою. За допомогою арт-терапевтичних методів, можна не лише вирішити поставлену проблему, корекцію негативних наслідків тривожності, а також дізнатися про внутрішній світ, потенціал, можливості, зберегти гармонію у будь-якій тривожній ситуації.

 Ключові слова: корекційно-розвивальна програма, тривожность, арт-терапія.

 

Анотація

на магістерську роботу

на тему: «ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ САМОРЕГУЛЯЦІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ПРОЯВАМИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ЗАСОБАМИ АРТ-ТЕРАПІЇ»

Магістерська робота  присвячена дослідженню розвитку саморегуляції молодших школярів з проявами агресивної поведінки засобами арт-терапії.

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 89 джерел. Робота містить 110 сторінок.

    Актуальність дослідження. В останні роки підвищився інтерес до проблеми психічної саморегуляції. Про це свідчить той факт, що до поняття  саморегуляції звертаються у своїх дослідженнях представники різних галузей психології.

В молодшому та шкільному віці розвивається довільність процесу регуляції власного емоційного стану і поведінки. Саморегуляція та розвиток емоційного інтелекту в цілому забезпечує психологічне благополуччя дитини.  Можна побачити перспективи подальших досліджень при вивченні структурних компонентів емоційного інтелекту дітей молодшого шкільного віку, зокрема, обрядова детермінація їх емоційного рівня саморегуляції.

Мета дослідження: впровадження арт – терапевтичних методик для розвитку саморегуляції молодших школярів з проявами агресивної поведінки.

Об’єкт дослідженнямолодші школярі з проявами агресивної поведінки.

Предмет дослідження: динаміка розвитку саморегуляції молодших школярів з проявами агресивної поведінки.

Методи та методики дослідження:  теоретичні методи (аналіз і синтез сутнісних характеристик понять); емпіричні методи (анкетування; спостереження, тестування); методи якісної і кількісної обробки експериментальних даних дослідження (статистичні методи, оформлення результатів дослідження у вигляді таблиць, схем, обробка даних).

Висновки:  дослідження теми агресивної поведінки та розвиток саморегуляції засобами арт-терапії цікава тим, що були вивчені особливості саморегуляції, прояви конфліктності, агресії і особистісної сфери дітей молодшого шкільного віку і один з можливих психологічних методів роботи з агресивним поведінкою школярів, а результатом стала розроблена і апробована арт-терапевтична програма розвитку молодших школярів.

В результаті проведеної роботи розроблена і апробована програма може бути використана в психологічній роботі з молодшими школярами для розвитку саморегуляції, на зниження агресивної поведінки.

Ключові слова: арт-терапія, саморегуляція, агресивна поведінка

 

Анотація

на магістерську роботу

на тему: «ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ У ПІДЛІТКІВ»

Магістерська робота  присвячена дослідженню прояву психологічних аспектів копінг-стратегій у підлітковому віці .

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 38 джерел. Робота містить 90 сторінок.

    Актуальність дослідження. Важливу роль у подоланні стресу відіграють захисні механізми, які умовно поділяються на конструктивні та неконструктивні. Кожен підліток для успішного подолання стресових ситуацій повинен намагатися використовувати конструктивні захисти, які ведуть до позитивного та гармонійного розвитку особистості. Очевидним постає факт важливості вивчення та дослідження особливостей механізмів захисту подолання стресових ситуацій.

Мета дослідження: з’ясувати специфіку копінг-стратегій подолання стресових ситуацій у підлітковому віці .

Об’єкт дослідження: психологічні аспекти копінг-стратегій особистості підлітків у відповідь на стрес.

Предмет дослідження: особливості взаємодії конструктивних та неконструктивних форм копінг-стратегій у підлітковому віці.

Методи дослідження: при проведенні дослідження особливостей копінг-стратегій у підлітковому віці використовувалися методики «Діагностика стратегій імпунітивної поведінки в конфліктних ситуаціях», «Індикатор копінг-стратегій» (Д.Амірхан) та розроблений бланк оцінювання копінг-стратегій.

Висновки: теоретико-методологічний аналіз підходів до проблеми дослідження показав, що сучасна ситуація розвитку суспільства  вимагає від учнівської  молоді високих здібностей до копінг-поведінки, недостатній розвиток яких збільшує патогенність життєвих подій і криз цього вікового періоду. Вміння опановувати складні ситуації є одними з базових у процесі соціалізації особистості, зокрема під час її перебування у навчальному закладі. Свідомо та цілеспрямовано долаючи проблеми, підлітки мають змогу виробити адаптивні стратегії копінг-поведінки, які надалі можуть бути використані у ситуаціях професійної діяльності зокрема, та протягом усього життєвого шляху загалом.

Ключеві слова: копінг, копінг-поведінка, конфлікт, копінг-стратегія.

 

Анотація

на магістерську роботу

на тему: «ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ У ПЕРІОД ДИТИНСТВА ТА РАННЬОЇ ЮНОСТІ»

Магістерська робота  присвячена вивченню психологічних особливостей соціалізації особистості у період дитинства та ранньої юності.

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 68  джерел. Робота містить 105 сторінок.

    Актуальність дослідження. Сучасна  психологія володіє прикладами спостереження за дітьми, які декілька років прожили у відносній ізоляції. Ці дані свідчать про неможливість нормального фізичного і психічного розвитку  без систематичних контактів з іншими людьми. Дитинство як первинний період соціалізації значно збільшилось у порівнянні з попередніми епохами. Статус дитинства змінився взагалі. Якщо раніше воно розглядалось як підготовка до життя, то в сучасному суспільстві до нього відносяться як до особливого періоду життєдіяльності, який характеризується не меншою цінністю, ніж життя дорослої людини.

Вивчення соціалізації має велике значення для суспільства загалом як процес, у ході якого відбувається передача культурного досвіду від одного покоління до іншого та розвиток особистісного “Я”. У зв’язку з актуальністю і важливістю цієї проблеми у сучасному суспільстві її  було обрано темою даної роботи.

Мета – здійснити психологічний аналіз процесу соціалізації, встановити її  структуру  та складові; визначити фактори, що негативно впливають на процес формування особистості дитини.

Об’єкт дослідження – процес соціалізації та розвитку особистості.

Предмет – особливості соціалізації індивіда у період дитинства та ранньої юності.

Методи дослідження: аналіз та узагальнення робіт сучасних психологів у області соціальної роботи, соціальної та вікової психології; спостереження, бесіди,  анкетування, тестування та ін.

Висновки: соціалізація охоплює всі процеси пристосування до культури, навчання і виховання, за допомогою яких людина набуває соціальну природу і здатність брати участь у соціальному житті. Соціалізація – це процес, у результаті якого індивідом засвоюються норми таким чином, що через формування власного “Я” виявляється унікальність даного індивіда як особистості, процес засвоєння індивідом прикладів поведінки, соціальних норм і цінностей, необхідних для його успішного функціонування у суспільстві.

Ключові слова: соціалізація, адаптація, Я-концепція.

 

Анотація

на магістерську роботу

на тему: «ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ»

Магістерська робота  присвячена вивченню психологічних засад формування комунікативних здібностей у дітей із особливими потребами.

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 116  джерел. Робота містить 84 сторінки.

    Актуальність дослідження. Особливості дитини з особливими освітніми потребами пов’язані, у першу чергу, з умовами її формування, які значно відрізняються від умов розвитку здорової дитини.

Психологічний реабілітаційний супровід дітей з особливими освітніми потребами виступає ключовим підходом, який реалізує пізнавальну, виховну, розвиваючу, комунікативну та емоційну функції. Стан дослідження теми магістерської роботи потребує більш детального вивчення, розробки різноманітних психологічних ігрових програм, оскільки кількість дітей з особливими освітніми потребами постійно збільшується.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні проблеми та емпіричному дослідженні ефективності реабілітаційного супроводу розвитку комунікативних здібностей у дітей із особливими освітніми потребами.

Об’єкт дослідження – комунікативні здібності дітей із функціональними обмеженнями.

Предмет дослідження  психокорекційна робота щодо подолання комунікативних труднощів у дітей із особливими освітніми потребами.

Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження; статистичний аналіз результатів (пошук статистичної закономірності); діагностичний (тести, методики).

Висновки: Комунікативний потенціал особистості розглядається як певна система властивостей, які забезпечують успіх в процесі спілкування, тому цілком доречно вважати його своєрідною системою комунікативних здібностей.

Дитина з особливими освітніми потребами в процесі реабілітаційного супроводу швидше виходить на контакт з психологом, має більше бажання розвивати здібності та набувати різноманітні навички, корегувати свої психологічні особливості та відчувати себе повноцінним громадянином в суспільстві.

Ключові слова: комунікативні здібності, інвалідність, особливі потреби, психологічний супровід.

Анотація

на магістерську роботу

на тему: «ПСИХОЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЩОДО

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

ЦЕНТРУ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ «ДОВІРА»

Магістерська робота  присвячена вивченню психологічної діяльності  щодо попередження та подолання професійного вигоряння педагогічних працівників центру соціальної підтримки.

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 74  джерела. Робота містить 104 сторінки.

    Актуальність дослідження. Сучасні соціально-економічні, політичні, культурні перетворення висувають підвищені вимоги до вчителя, що породжує проблеми у сфері професійної самореалізації, а також в його функціонуванні як фахівця. Передумовами формування професійного вигорання можуть виступати висока відповідальність, покладена на них з боку суспільства та родини за життя й здоров’я, виховання і навчання дітей, психічні перевантаження.

Традиційно «професійне вигорання» трактується як довготривала стресова реакція, що виникає внаслідок впливу на особистість фахово -притаманних стресів у професіях типу «людина-людина».

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності психокорекційних засобів попередження, профілактики та подолання «професійного вигорання» педагогічних працівників.

Об’єктом дослідження є синдром «професійного вигорання» особистості педагогічного працівника.

Предмет дослідження психологічні особливості «професійного вигорання» педагогічних працівників та засоби, що запобігають його виникненню.

Методи дослідження: теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, систематизація і теоретичне моделювання); емпіричні методи (бесіда, спостереження, анкетування, психодіагностичні методики); статистичні методи (кореляційний аналізи, знаходження середніх величин).

Висновки: У процесі професійної діяльності педагогічного працівника діє чимало чинників ризику професійного вигорання: характер професії, що вимагає самовідданості, підвищеної відповідальності за життя й здоров’я дітей, щоденне психічне перевантаження, неефективне нормативне регулювання, дисбаланс між зусиллями та матеріальною й моральною винагородою, поведінка дітей тощо.

Для попередження та подолання синдрому професійного вигорання важливим є створення нових, або відновлення втрачених особистісних, соціально-психологічних та психоенергетичних ресурсів, які допомагають людині протидіяти дистресу.

Ключові слова: «професійне вигоряння», стресова реакція, патологічний стан,  дистрес.

Анотація

на магістерську роботу

на тему: «ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ У ПІДЛІТКІВ, В УМОВАХ СІМ’Ї»

Магістерська робота  присвячена вивченню психологічних аспектів формування здорового способу життя у підлітків в умовах сімейного виховання.

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 71 джерело. Робота містить 104 сторінки.

    Актуальність дослідження. Одним з найскладніших періодів розвитку людини є підлітковий вік. Наступає криза саморозуміння. Істини раннього шкільного віку зміняються плутаниною і критикою зовнішнього світу.

Основу проблеми нашого дослідження складають протиріччя між: сензитивною індивідуалізацією потреб, інтересів, мотивів поведінки та ставлення до формування навичок здорового способу життя і необхідністю виконання загально-цивілізаційних унормованих ритуалів; станом сформованості навичок здорового способу життя та необхідністю його істотного покращення; наявністю у підлітків багатьох хибних позицій щодо формування навичок здорового способу життя і необхідністю пошуку ефективних засобів їх психокорекції.

Мета дослідження: науково обґрунтувати і визначити методичні шляхи психологічної допомоги у процесі формування навичок здорового способу життя у сім’ях з дітьми-підлітками.

Об’єкт дослідження – особистість формування навичок здорового способу життя у сім’ях з дітьми-підлітками.

Предмет дослідження – процес психологічної роботи з формування навичок здорового способу життя у сім’ях з дітьми-підлітками.

Методи дослідження: теоретичний аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень з даної проблеми, узагальнення досвіду педагогічної діяльності, педагогічне спостереження, інтерв’ювання, бесіда, анкетування, тестування, контент – аналіз, шкалювання, ранжирування, метод незавершених пропозицій, метод незалежних експертних оцінок, ретроспективний аналіз власного педагогічного досвіду.

Висновок: Одна з найгостріших проблем сьогодення – збільшення проявів негативної поведінки серед дітей і молоді, їх пристосування до нікотину, алкоголю, різноманітних наркотиків, ранні сексуальні зв’язки.

Головною умовою здійснення профілактичної роботи є сприятливий психологічний клімат у школі, у якому дитина почуватиметься в безпеці, відчуватиме потребу у відвертій, душевній розмові, пов’язаній з певними проблемами особистості.

Ключові слова: підлітковий вік, здоровий спосіб життя, саморозуміння, сензетивність, підліткова криза

 

Анотація

на магістерську роботу

на тему: « РОЗВИТОК РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ЯК ФЕНОМЕНА

ПСИХІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА ЗАСОБАМИ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ

ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ»

Магістерська робота  присвячена вивченню рухової активності старшого дошкільника як феномену психічного благополуччя, використовуючи для цього засоби арт-терапії в умовах дошкільного навчального закладу.

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 104 джерела. Робота містить 110 сторінок.

    Актуальність дослідження. Пошук спільних заходів, щодо покращення фізичного розвитку дитини та її психічного благополуччя в загальній політиці збереження здоров’я дітей дошкільного віку є актуальним питанням теоретичних досліджень дитячої психології та фахівців-практиків дошкільної освіти. Безперечну актуальність рішенню проблеми рухової активності додає сучасна соціальна ситуація розвитку дитини, коли небезпечною є тенденція дорослих щодо надмірного навантаження дошкільників навчально-виховним процесом, обмеження умов для розвитку їх ігрової діяльності.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, експериментально
виявити та встановити особливості взаємозв`язку між руховою активністю і психічним благополуччям старшого дошкільника засобами ігрової діяльності.

Об’єкт дослідження – психічне благополуччя старшого дошкільника.

Предмет дослідження – рухова активність як чинник психічного благополуччя

Методи та методики дослідження: теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення результатів наукових досліджень літературних джерел); емпіричні методи (спостереження, бесіда, анкетування та психодіагностичні методики).

Висновки: психічне благополуччя дошкільника – це сприятливий психоемоційний стан дитини, що відзначається проявом активності, яка забезпечує позитивну міжособистісну взаємодію з навколишнім оточенням, сформованість комунікативних навичок, впливає на розвиток пізнавальних процесів, розуміння дошкільниками емоційних станів людей, прояв емпатії відповідно до ситуації спілкування.

Збільшення рухової активності у процесі освоєння дитиною соціально-предметного простору в різних видах ігрової діяльності сприяє, в свою чергу, встановленню та зміцненню зв`язків між соціальними, когнітивними, емоційними досягненнями психічного розвитку дошкільника, чим збільшує цілісність, інтегрованість та конструктивність прояву його психічного благополуччя в життєвій практиці.

Ключові слова: благополуччя, феномен, арт-терапія, навчально-виховний процес, ігрова діяльність.

Анотація

на магістерську роботу

на тему: «ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ ТА ВИХОВУЮТЬСЯ В СІМ’ЯХ, ЯКІ ОПИНИЛИСЯ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ»

Магістерська робота  присвячена  особливостям вивчення сформованості ціннісних орієнтацій у дітей підліткового віку, що проживають та виховуються в сім’ях, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Робота складається з трьох розділів, кожен з яких містить три, чотири підрозділи. Список літератури містить 119 джерел. Робота містить 110 сторінок.

    Актуальність дослідження. Проблематика ціннісних орієнтацій входить до загальної структури теорії про цінність і формування особистості. Актуальність вивчення впливу сімейного виховання на особливості ціннісних орієнтацій молоді з повних і неповних сімей та стан його психічного здоров’я зумовлена появою цілого ряду робіт, присвячених різним аспектам цієї проблеми.

Ціннісні орієнтації формуються на основі вищих соціальних потреб і їх реалізація відбувається в загально-соціальних, соціально-класових умовах діяльності. Вони є складовими елементами свідомості, часткою його структури.

Мета дослідження: виявити і дослідити сформованість ціннісних орієнтацій у дітей підліткового віку та структурну будову системи цінностей у підлітків.

Об’єкт дослідження – ціннісні орієнтації дітей підліткового віку.

Предметом дослідження – психологічні особливості та чинники сформованості ціннісних орієнтацій у підлітків, що проживають та виховуються в сім’ях, які опинились в складних життєвих обставинах.

Методи та методики дослідження: теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення результатів наукових досліджень літературних джерел); емпіричні методи (спостереження, бесіда, анкетування та психодіагностичні методики).

Висновки: формування ціннісних орієнтацій є невід’ємною частиною розвитку особистості. У перехідні періоди розвитку особистості з’являються нові ціннісні орієнтації, нові мотиви та інтереси, а на їх основі перебудовуються якості особистості, характерні для попереднього періоду.

Своєчасна психопрофілактика та психокорекція системи ціннісних орієнтацій у підлітковому віці передбачає активізацію суб’єкт-суб’єктної форми прояву особистісних передумов розв’язання конфліктних ситуацій під час взаємодії.

Ключові слова: ціннісні орієнтації, соціальні потреби, життєві обставини, підлітковий вік, свідомість.